В цей день всі говорять про великих жінок, які змінили світ. Ви почуєте про Коко Шанель, Клеопатру, Жанну Д’Арк, Марію Кюрі, Мати Терезу, принцесу Діану, Єлизавету І. Я також хочу говорити про великих жінок.
Я згадаю про тих жінок, які записані в Біблії. Не кожна з них змінила весь світ, не кожна була великою. Але кожна була унікальною, сильною, відважною і слухняною Богу.
Я хочу згадати про Девору. Вона була єдиною жінкою-суддею в історії Ізраїльського народу. Що дивовижно, для тодішнього патріархального ладу.
Саме вона повела військо на війну, і отримала велику перемогу.
І її мужність залишилась в пам’яті назавжди.
Не можна пропустити Авігею. Тут немає переможеного війська, але є величезна мужність. Чоловік лежить мертвий, під стінами стоїть той, хто пообіцяв винищити всіх мешканців дому. І треба щось робити.
Авігея не боїться, не ховається. А бере і вирішує проблеми, які не зміг вирішити її чоловік. Це сильно. Це заслуговує на повагу.
Моя улюблена історія — це історія Естер. Прекрасна як квітка, і сильна як алмаз. Бо піти на аудієнцію до царя не маючи запрошення — синонім самогубства. Естер це знала. Але вона не боялась. Вона не боялась покарання і навіть смерті. Єдине чого вона боялась — це не встигнути врятувати свій народ. Про неї пам’ятають і до сьогодні.
Я думаю ці жінки, не менш достойні і шани і пам’яті і любові.