ГОЛОВНА НОВИНИ Віра перемагає все

Віра перемагає все

0 1418

Шановні друзі, дорогі наші слухачі!  .
У нас виникло бажання ділитися роздумами на ті чи інші актуальні теми. Запрошуємо вас долучатися до цих роздумів, висловлювати свою думку та ділитися власним баченням тієї чи іншої ситуації. Так ми матимемо змогу ближче з вами познайомитися та зав’язати тісніше спілкування.
Останнім часом багато людей в нашій державі зазнає справжньої трагедії. Не просто якихось економічних труднощів. Не просто проблем зі здоров’ям. Не просто сімейних негараздів. А справжньої трагедії, коли втрачено близьких, здоров’я, сім’ю, майно, роботу – все. На війнігинуть зовсім молоді люди. Матері та дружини чекають додому зниклих безвісти синів та чоловіків. Солдати повертаються з війни без рук і ніг, та ще й із посттравматичним синдромом. На фоні всього цього наші повсякденні проблеми, які турбували нас до воєнних дій, видаються нам зовсім несерйозними. Останнім часом мене часто відвідує думка: як підтримати людей, котрі зазнають не просто проблем зі здоров’ям, економічних труднощів, сімейних негараздів, а СПРАВЖНЬОЇ трагедії? Як їх утішити? Які слова їм сказати?
Нещодавно один проповідник говорив на тему Божої любові. Він говорив про те, що Бог – це любов. Бог – благий. Після проповіді до нього підійшла жінка і сказала: « Я розумію, що Бог — благий. Але 3 моїх сина загинули на війні на сході України. Я розумію, що Бог люблячий. Але я поховала трьох своїх синів. І зараз мене турбує лише одне питання: як не збожеволіти?». Що відповісти цій жінці? Справді, що їй може допомогти не збожеволіти?
Тільки віра. Віра у розп’ятого і воскреслого Спасителя. Іншого способу немає. Тільки віра у Христа може дати сили нам сказати: Бог – благий, навіть коли у нашому житті стається справжня трагедія. Якби в нас не було Христа, не було Його Голгофської жертви, не було Божих обітниць, тоді так, справді, не було б ніякої ради нашим трагедіям. Але Він у нас є, є приклад Його віри за найстрашніших обставин, і є Його простягнена пробита рука, яка нас тримає.
Бог не хотів, щоб з нами ставались трагедії. Але Він використовує їх, щоб виплавляти нашу віру. Щоб ми були мужніми.
Бог готовий нескінченно морочитися з нами, коли ми довго лишаємося духовно слабкими, коли довго лишаємося духовними немовлятами. Він безмежно довго терпить нас і допомагає у нашій слабкості. Проте все ж, щоб нести правду та будувати Своє Царство на цій стражденній землі, Богові потрібні сильні воїни, випробувані, міцні, чия віра виявилася ціннішою «за золото, що вогнем випробовується». Й бути впевненим, що Бог – благий, коли дуже-дуже боляче — це не просто мужність. Це саме віра. Віра в Божі обітниці, в Божу вірність та доброту до нас.
Коли декілька років тому на Гаїті стався страшний землетрус, який забрав життя тисяч людей та завдав страшних руйнувань, на вулиці вийшли християни й почали відкрито співати духовні гімни, молитися та славити Бога. Це були люди, які втратили все – близьких, домівки, матеріальні цінності. І сторонні спостерігачі, котрі бачили, як ці віруючі співали та славили Бога, сказали: ці люди — дуже мужні. Однак я глибоко переконана: немає більшої мужності за віру в Бога. Бо саме віра дає нам силу за будь-яких обставин свідчити: Бог – благий.
І ще я переконана ось у чому: набуття такої віри – це процес. Якщо людина не може відразу згодитися з тим, що сталося, Бог її не засуджує. Навіть тоді, коли ми не розуміємо Його дій, ще не можемо згодитися з ними, ще ставимо Йому запитання, ще борсаємося у своїх болючих переживаннях, коли нам здається, що сил зовсім не лишилось, що віру зовсім втрачено, Бог УЖЕ нас бачить мужніми. Бог УЖЕ вважає нас сильними воїнами. Бо Він дивиться на нас через Христа. А Христос – Переможець. Він усе пережив і все подолав. Своєю вірою в те, що Небесний Отець — благий.
«А оце перемога, що світ перемогла, віра наша».
Олеся Василенко

comments powered by HyperComments