ГОЛОВНА НОВИНИ Усе можу в Христі!

Усе можу в Христі!

0 1229

Цей чоловік співпрацює з ТСР понад 50 років. Він був одним із тих, завдяки кому служіння ТСР з маленького передавача у Північній Африці поширилось по всьому світі і сьогодні охоплює не тільки наземні станції, а й дивовижні сучасні технології. Цей чоловік представляє кількатисячний колектив співробітників, які протягом десятиліть вкладають свої вміння у розвиток християнського мовлення. За допомогою ТСР Добра звістка про спасіння проповідується загубленому світові. Хто він, цей вірний служитель Божий? Знайомтеся: Білл Майл, багаторічний працівник християнського радіо, котрий був керівником ТСР на острові Бонайре.

Ця розмова, справді, недоречна! Зателефонував батько і нагадав йому, що сьогодні – неділя і потрібно йти до церкви. Йому не потрібні такі нагадування. Він відданий своїй церкві. Крім того, хіба він – не дорослий, одружений чоловік?!

Чому батько зробив це нагадування?                                                                               Білл Майл навчався на факультеті радіо і телебачення в університеті Джона Брауна. Потім – у теологічній семінарії, а ще згодом – у біблійному колледжі. Юнак зростав у родині, яка шанувала місіонерську працю. Дружина Майла, Джоан, ще в дитячому віці пообіцяла Богові: коли вона виросте, буде Йому служити. Тому природно, що Господь скерував подружжя до міжнародної місіонерської діяльності у сфері радіо.

Але чому ж батько нагадав про недільне служіння?                                                            Білл та Джоан Майли сконтактували з усіма знайомими їм радіомісіями. Всі ці місії потребували допомоги. Всі організації були раді Майлам і просили їх заповнити анкети для здобуття роботи, однак у подружжя не було миру на серці. Білл та Джоан чомусь не були певні, що співпраця з цими місіями була від Господа. Тому Майл, після всіх пошуків, улаштувався на роботу до фірми, яка виготовляла електроніку. Він та дружина Джоан жили тихим життям, продовжуючи чекати відповіді від Бога.

Але, врешті, чому ж батько нагадав про служіння саме тієї неділі?                        Бо саме того дня на служінні проповідував Пол Фрід, директор «Голосу Танжера»! Тоді це була нова, маловідома місія. Доктор Фрід говорив про Іспанію та Росію, демонстрував фільм, розповідав про своє глибоке бажання служити людям за допомогою радіо. Через батька Бог дав Біллові зрозуміти: саме це недільне богослужіння поверне його життя на 180 градусів!

«Чи вам потрібна допомога?» — запитав у Пола Фріда Майл. «Так», — відповів той. – “Нам потрібен один працівник, котрий би розумівся на радіо». «Ну, — сказав Білл, — я розуміюся на радіо, і я – один працівник, а вам потрібнен один працівник, тому, гадаю, це я!». Такою каламбурною фразою відповів Майл. Заповнення анкет, кілька неформальних співбесід, пошук фінансування – і за кілька місяців подружжя Майлів кораблем відпливло до Марокко. Довготривала і нелегка радіопраця чекала на їхні невтомні руки і віддані серця. Господь чітко показав Майлові, що він і є тим «одним працівником», котрого потребував «Голос Танжера». Бог покликав Білла. І саме це служіння стало тією працею, якою подружжя жило і в радісні, і в нелегкі роки…

…«Голос Танжера» створює програми 27 мовами. Колектив планує побудувати кращі студію та офісне приміщення. Відбувається конструювання нової антени, яка дасть змогу транслювати передачі в багатьох інших напрямках. Саме такою є радіопраця у період, коли у ній беруть активну участь Білл та Джоан Майли. Однак Господь раптом каже: я припиняю працю у Марокко. Що ж сталося? Річ у тому, що до влади у цій країні приходить радикально налаштований уряд, а радіо в ті часи перебуває під монополією держави. Тож знайти альтернативу Танжеру – майже неможливо. Виняток становлять потужні комерційні станції: «Радіо Монте-Карло», «Радіо Люксембург» та станція «Європа № 1». Двері для радіоблаговістя відчиняються у Монако. Керівництво «Радіо Монте-Карло» знає про роботу «Голосу Танжера», знає, що його працівники мають досвід, тож дає свою згоду на співпрацю. Так «Голос Танжера» стає ТрансСвітовим Радіо. Цікаво, що на початку гроші для будівництва нових студії та офісного приміщення знайти не вдається. Однак наступного року, коли колектив переїздить до Монако, Бог посилає у десять разів більшу суму, щоб налагодити працю вже на новому місці. Ось які дива чинить Господь. Його відповідь надходить саме в той час, коли потрібно. Бог не поспішає. Але й не спізнюється…

Білл Майл та його дружина Джоан служать на ТСР у Монте-Карло. Білл записує радіопрограми, виконує багато інших обов’язків. Джоан працює зі слухацькою кореспонденцією. Однак Господь готує їх до нового служіння, яке потребує ще більшої відповідальності.

1962 року подружжя Майлів виїздить із Монте-Карло, щоб розпочати працю ТСР у Пуерто-Рико. Там планують побудувати нову станцію. Поряд із цим, доктор Фрід веде переговори з урядовцями Нідерландів, щоб одержати ліцензію для роботи на Голландських Антильських островах. Однак побудувати радіостанцію на Курасао, одному з цих островів, не вдається. Не вдається, тому що Бог має інші плани. Він відчиняє двері для служіння на Бонайре. І Білл та Джоан їдуть саме туди. Господь благословляє тамтешню радіопрацю. Але й випробовує труднощами. Бонайре — це острів коралових скель та солоних рівнин. Потрібні електрика та вода. Зводити станцію на Бонайре — те саме, що розпочинати будівництво з нуля в пустелі. Однак Бог допомагає подолати і цю проблему, і вже за 2(!) місяці зводять передавач та офісні приміщення. Потім потрібен був працівник, котрий би зволожував водою кабелі, які тримають антену. Адже головний ворог — сіль, і з ним слід боротися. Господь розв’язує і це ускладнення, і надсилає потрібну людину. А скільки разів було так, що весь колектив ТСР-Бонайре ставав на коліна і просив у Бога дощу, коли у воді виникала критична потреба! І Господь давав дощ. Багато було труднощів, але з Божою допомогою їх вдавалося долати. Господь був поряд.

Білл та Джоан Майли зробили величезний внесок у розвиток радіоблаговістя. Слід зазначити, що Джоан завжди підтримувала чоловіка у його праці і була готова до “кочівного” місіонерського життя. Вони завжди працювали пліч-о-пліч і допомагали один одному. І зараз продовжують це робити. Нехай Господь рясно благословить і винагородить подружжя Майлів за їхню відданість та працьовитість, за їхнє бажання продовжувати шлях, попри труднощі і перепони. “Усе можу в Тому, хто мене зміцнює, — в Христі”( Фил. 4:13).

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ