ГОЛОВНА СТАТТІ Чому у світі так багато несправедливості?

Чому у світі так багато несправедливості?

0 3970

 Ми стикаємося з несправедливістю мало не щодня. До того ж, часто саме з кричущою несправедливістю. Тема особливо актуальна, якщо говорити про нещодавню агресію сусідньої країни щодо нашої держави…

Можна сказати, що несправедливість атакує нас майже на кожному кроці. Ми помічаємо її в політиці, економіці, сімейному житті, взагалі, у стосунках між людьми. Варто зауважити: здебільшого люди в тому, що у світі існує несправедливість, одразу ж звинувачують  Бога. Але найцікавіше  те, що це зазвичай роблять ті, хто в своєму житті про Господа ніколи не згадують. Проте щойно  з ними  стається якесь лихо, відразу ж ставлять Богові безліч запитань та висловлюють докори.

Чому одні живуть багато, а інші бідно?

Чому одні голодують, а інші переїдають?

Чому чесних людей не допускають до влади, а корупціонери та хабарники, навпаки, займають чимало державних постів?

Як на все це дивиться Господь? Чому Він дозволяє, щоб чинилися такі речі?

Чому у світі, взагалі, існує несправедливість, якщо ним керує абсолютно справедливий Бог?

Насправді, ці запитання  серйозніші, ніж ми про це думаємо. До речі, майже всі війни велися в ім’я справедливості і виправдовувалися боротьбою за справедливість. І здавалося б, з огляду на такі жертви, у світі вже давно мала б панувати справедливість, але її досі не існує. В судах продовжують несправедливо звинувачувати невинних людей, а злочинці лишаються без покарання. Досі на потреби нужденних із державних бюджетів виділяється менше коштів, ніж на розкоші можновладців. Процвітає рейдерство, корупція, панування сильніших  над слабшими. Все це, звісно, прояви несправедливості. Й на багато запитань, які кидає нам сучасність, у нас досі  немає відповідей. І не тільки у нас.

Стародавній автор псалмів на ім’я Асаф написав такі слова: «А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,  бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,  бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,  на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.  Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,  вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,  сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:  свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!» (Псалом 72). Асаф зіткнувся з кричущою несправедливістю, яка панувала у тодішньому суспільстві. Це спонукало його ставити Богові непрості запитання. «Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,  і ввесь день я побитий, і щоранку покараний», — говорить Асаф. Його слова можна перефразувати так: «Можливо, моє дотримання справедливості даремне?».

Асаф був розчарований. Він не розумів, що насправді відбувається. Чому процвітає зло? Як все це збагнути?

Іноді пояснити, чому панує несправедливість, неможливо. Й причина в тому, що людина вороже налаштована проти Бога. І вона не хоче чути ніяких пояснень.

Урешті, псалмист Асаф зрозумів: несправедливість триває лише доти, доки він приходить до Господнього храму. Далі написано: «Аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:  направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!  Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!». Виявляється, причину несправедливості можна дізнатися, перебуваючи у Господньому храмі. У Слові Божому можна довідатися про те,  який кінець чекає на всіх несправедливих. Для того, щоб дочекатися закінчення несправедливості, потрібно самому стати справедливим і набути близьких стосунків із Господом. Щоб зрозуміти причину  несправедливості, слід дивитися на неї з точки зору Бога, перебуваючи в Його храмі, тобто, на Його місці. Коли ми перебуваємо у Господньому Храмі, в Божому Слові і дивимося на світ з Господньої точки зору, все стає зрозумілим. Не можна нарікати на несправедливість і самому ж бути несправедливим.

Але чому  все ж на світі так багато несправедливості?

Я розумію, що вона пов’язана з гріховністю людини. Будь-який гріх, який ми чинимо, навіть, елементарне списування на уроках – це демонстрація несправедливості. Це виглядає, як маленька несправедливість. Ми забираємо в сусіда по парті плоди його праці. Глибока несправедливість виявляється в тому, що сильніший сусід приходить і забирає твою землю. Але мене втішає, що несправедливість на землі тимчасова, вона з’явилася тоді, коли з’явився гріх і зникне  тоді, коли зникне гріх. А ми віримо, що це станеться, коли Ісус Христос повернеться на землю.

Питання, яке найбільше нас непокоїть, насправді, таке: як зрозуміти те, що абсолютно справедливий Бог все ж дозволяє, щоб несправедливість панувала у світі?

Варто ще раз нагадати, що такі думки з’являються в людини ось чому: вона не дивиться на світ з Божої точки зору, вона не стоїть на Його місці. Людина стоїть на своєму місці, часто дуже обмеженому. Потрібно знати, що іноді нам лише здається, що несправедливість панує. Я вірю в те, що Всемогутній Бог як Справедливий Суддя продовжує справедливо контролювати все, що відбувається на землі. Свого часу патріарх Авраам висловив цю істину, звертаючись до Господа такими словами: «Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди» (Бут.18:25)

Бог ніколи не чинить несправедливо. Ця істина мусить нас підбадьорювати. Іноді ті вчинки, які, на наш погляд, видаються несправедливими, насправді демонструють акти Господнього правосуддя і справедливості. Дуже гарно цю істину ілюструє одна вигадана історія.

Одного разу Мойсей сидів у глибоких роздумах недалеко від джерела. Подорожній прийшов до джерела напитися води, але коли нахилився, впустив на землю свого гаманця. Вгамувавши спрагу, чоловік побрів своєю дорогою. Незабаром інший чоловік прийшов до джерела, побачив гаманця та й підійняв його. Третій мандрівник прийшов до води та приліг спочити в затінку. В цей час перший перехожий, виявивши, що гаманець зник, повернувся до джерела, розбудив сплячого (котрий, звичайно ж, нічого не знав) і почав вимагати свої гроші. Розгорілася суперечка, потім бійка і перший чоловік убив іншого. І тут Мойсей заголосив до Бога: «Ось бачиш, саме тому люди Тобі не вірять. У світі занадто багато зла і несправедливості. Чому Ти дозволив, щоб мандрівник втратив гроші, а потім ще й став убивцею? Чому другий чоловік отримав гроші та золото просто так? За третім взагалі ніякої провини не було. Чому його вбили?». Господь відповів: «Гаразд,  Я поясню тобі. Я не можу робити цього кожного разу. Перший чоловік був сином злодія. В гаманці були гроші, вкрадені його батьком у другого чоловіка, котрий знайшовши гаманець, повернув своє майно. Третій був вбивцею, свій злочин йому вдалося приховати, але вбивця поніс заслужене покарання від першого мандрівника. Надалі віруй у те, що існує зміст і правда у всіх справах на землі, навіть якщо ти цього не розумієш».

Насправді таких історій безліч і це доводить кілька важливих біблійних принципів щодо правильного розуміння несправедливості.

Перший принцип — це закон сіяння і жнив. Написано: «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал.6:7) Кожен несправедливий вчинок, який зробила людина, вона сама пожне через певний час. Кожен без винятку.

Другий принцип — справедливий Господь продовжує контролювати все, що відбувається довкола, настільки досконало, що Його увага не обмине жодного найменшого прояву несправедливості.

Ісус Христос попередив, що людина даватиме звіт перед Богом навіть за кожне слово. Написано: «Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!  Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» (Мт.12:36-37).

До речі, Господь справедливо жадатиме помсти навіть для звірів, якщо вони шкодитимуть людині. Про це написано в книзі Буття. Бог промовляє: «Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його, Я буду жадати душу людську.  Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим» (Бут.9:5-6).

Справедливість Господня абсолютно досконала. Про це не слід забувати.

І останнє: нам не потрібно шукати помсти і вимагати справедливості. Краще довірити ці питання Тому, Хто володіє кращою інформацією, ніж ми, про все те, що діється у світі. Написано: «Не мстіться за себе, улюблені, але дайте місце гніву, як написано: В моїй владі є помста, — і я віддам, каже Господь» (Рим.12:19).

А що можна порадити тій людині, яка на собі відчула весь біль несправедливості?

Повністю зрозуміти того, хто постраждав від несправедливості, може лише людина, яка сама її зазнала.  До речі, кричущу несправедливість від людей пережив свого часу Ісус Христос. У Слові Божому про Спасителя написано, що Він постраждав невинно. Тобто, наруга людей над Христом була суцільною несправедливістю. 1 послання Петра 2:19-23: «Бо це любе [Богові], коли хто через сумління задля Бога терпить скорботи, страждаючи несправедливо… тому що й Христос потерпів за нас, полишивши нам приклад, щоб ми ішли Його слідами.  Він не вчинив гріха, і не знайдено омани в його вустах;  Він, коли був лихословлений, не лихословив, страждаючи не погрожував, а передавав тому, хто судить справедливо».

Христа було покарано несправедливо. У цьому суть Євангелії.

Коли Ти переживаєш несправедливість – згадуй про Ісуса Христа. Коли Христос страждав, Він не погрожував, Він передавав все Тому, Хто судить справедливо. Цього Бог очікує також і від нас. Він бажає, щоб ми передавали суд Йому. Це зовсім не означає, що ми не повинні дотримуватися законів, наприклад, коли бачимо грабіжника, то не слід заявляти в міліцію. Йдеться не про це. Мається на увазі, що нам не слід мститися за себе. Тому що Ісус Христос не робив цього.

Що ж реально порадити людині, яка постраждала від несправедливості?

По-перше, спробуй поглянути на ситуацію з Божої точки зору. Уяви, як сприймає ситуацію, у котрій ти опинився, Господь. Що Він думає про це? Як це поєднується з Його справедливістю? Можливо, твоє бачення упереджене. Можливо, я звинувачую Бога в несправедливості, а, насправді, через ці обставини, навпаки, Господь демонструє Свою справедливість. Можливо, хтось, хто, на твій погляд, страждає несправедливо – у цей час пожинає те, що колись посіяв. Бо ж так і написано: «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» А, можливо, ти сам пожинаєш те, що посіяв. Наша проблема полягає  у тому, що ми не бачимо цілісної картини, а лише її клаптик, на якому нас вражає несправедливість. Але Господь бачить усю картину життя людства, і тому в Нього може бути зовсім інше уявлення про справедливість у тій чи іншій ситуації.

По-друге, поміркуй про те, що, можливо, очевидна на твій погляд несправедливість насправді є демонстрацією Божого довготерпіння. Господь добре розуміє, що довкола  чиниться несправедливість, але Він бачить більше несправедливості, ніж ми можемо собі уявити. Бог знає також про мою і твою несправедливість, яка існує, можливо, лише на рівні думок, але це також гріх. Згідно з Його абсолютною  справедливістю всі, хто чинить несправедливість, мають прийняти заслужене покарання. Всі без винятку. Й тому, коли Бог терпить несправедливих, то Він терпить всіх без винятку: тих, хто чинить велику несправедливість і малу. Й Господь дає шанс також  і тим, хто вбиває. Ці люди теж можуть покаятися. В Слові Божому написано: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2Пт.3:9). А  коли час Божого довготерпіння закінчиться, настане справедливий Господній суд. До цього потрібно бути готовими.

І, нарешті, останнє: проаналізуй своє власне серце на наявність у ньому несправедливості. Досить часто, спостерігаючи за вадами та несправедливими вчинками людей, ми забуваємо про свої власні проблеми. Якщо у моєму серці поселилися ненависть, злість та образа, я не можу дати правильної оцінки тим, хто оточує мене. Я буду звинувачувати Господа та ближніх, всіх, кого лише можна. Біблія каже про це так: «Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, що в твоїм оці, не відчуваєш?  Або, як скажеш своєму братові: Дай витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці?  Лицеміре, вийми спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого» (Мт.7:3-5).

Щоб вирішити питання глобальної несправедливості, насамперед необхідно розв’язати власні проблеми. Поміркуй: чи завжди ти ставився справедливо  до членів своєї сім’ї, дітей, дружини або  чоловіка? Чи завжди ти був справедливим у стосунках  з роботодавцями або  підлеглими? Можливо, твоє сумління підказує тобі, що є речі, у яких  тобі потрібно покаятися, як перед своїми ближніми, так і перед Богом.

Потрібно знати одну важливу істину: Господь  не лише Справедливий, Він також Милосердний і Люблячий Бог. Він готовий простити  твої гріхи і очистити твоє серце.

Я порадив би тобі поспішити до Христа, щоб дістати звільнення і через відродження розпочати нове життя у праведності й святості…

 

 Олександр Чмут

за матеріалами програми «Голос вічної любові»

 

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ