ГОЛОВНА НОВИНИ Кохання чи вагітність

Кохання чи вагітність

0 625

 Євген і Поліна очікували, коли консультант звільниться і запросить їх до свого кабінету. Хлопець і дівчина закохано дивилися одне на одного й анітрохи не хвилювалися щодо майбутньої бесіди. Їм необхідно швиденько пройти дошлюбне спілкування, обвінчатися, і тоді вони житимуть довго та щасливо, як у казці, а може й навіть краще.

І ось за кілька хвилин хлопець із дівчиною вже сиділи в кабінеті й розповідали, наскільки сильне їхнє кохання і що вони вже готові до шлюбу. Консультанта нетерплячість закоханої пари насторожила. І передчуття не обманули: виявилося, що Поліна на третьому місяці вагітності. Тому вони й поспішають з одруженням…

 

Кохання чи вагітність

«На світі є чимало сімей, створенню яких сприяла неочікувана вагітність. Та й що в цьому такого вже страшного? Пару потрібно швиденько одружити, й нехай живуть, як собі знають…» Саме такі поблажливі слова промовить більшість. Для них головне, щоб пара одружилася.

Однак ця, на жаль, звичайна життєва ситуація вимагає серйозного дослідження. Потрібно виявити, що стало першопричиною для шлюбу: кохання чи вагітність. Писання стверджує: кінець діла ліпший від початку його. Проте це зовсім не означає, що якщо дитина народиться у шлюбі, то вона буде більш благословенною, ніж коли пара зачекає, щоб з’ясувати всі питання, і лише потім одружиться.

Іще складність полягає в тому, що ситуація стосується не лише парубка та дівчини, а й ненародженої дитини. Колись дітей, які були зачаті поза шлюбом, називали дітьми блуду (російська мова має зневажливе слово «ублюдок», що походить від дієслова «блудити»). Та чи дійсно бувають діти блуду? Адже стверджують, що діти – це дарунок. Однак у даній ситуації нерозважливий вчинок закоханих прирік іще ненароджену дитину прийти в цей світ із тавром «Я наслідок гріха моїх батьків». І для батьків їхня дитина завжди нагадуватиме про те, що сталося до шлюбу.

Та як би грубо це не звучало, дитина не може бути приводом для шлюбу, так само як і не може бути підставою для збереження сім’ї. Цілком імовірно, Євгена та Поліну підштовхує до цього сумління, і до сім’ї ця пара зовсім не готова. Але ж вони очікують на дитину! Іншого виходу, крім одруження, вони не бачать…

Перш ніж пристати до якогось висновку, варто розглянути ситуацію у світлі Слова Божого. Раніше погляд на це був однозначним: якщо ставалося щось подібне, обов’язково потрібно женитися. Так, до речі, мовилося в Мойсеєвому Законі. У книзі Повторення Закону 22:28 написано: «Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх, то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п’ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні».

Згідно із Законом, чоловік, який збезчестив дівчину, вже ніколи не мав права розлучитися з нею. Але чи може цей закон спрацювати і сьогодні? Яку гарантію дамо тому, що Євген не полишить Поліну відразу ж після одруження? І чого в такому разі досягнемо, примусивши женитися?

 

Щоб жити щасливо…

Поліна та Євген переконані, що відразу після одруження вони стануть щасливими, бо прагнутимуть зробити щасливими одне одного – адже це основне покликання сім’ї. Та у приказці мовиться: добрими намірами вистелена дорога до пекла. У прагненні щастя закохана пара обманює сама себе. Вона свято вірить у подвійну неправду: по-перше, що покликання шлюбу – це бути щасливими, а по-друге, що можуть зробити когось щасливим. Та відразу постає питання: хіба погано намагатися зробити людину щасливою?

Усе залежить від того, що маємо на увазі під щастям. Якщо віримо, що бути щасливим означає «мати повний достаток і отримувати від коханого знаки уваги», то це хибне розуміння. У новому перекладі Євангелії від Луки написано: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо навіть якщо хтось має благ земних більше, ніж потребує, то й тоді не від майна життя його залежить». Отже виявляється, що людське щастя не залежить від кількості майна. До того ж ніде в Біблії не знайдете ні заповіді, ні навіть заклику робити одне одного щасливим. Є інше покликання, яке показане через стосунки Ісуса Христа і Його церкви. У посланні апостола Павла до Ефесян читаємо: «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!» Отже, покликання для чоловіків згідно з посланням до Ефесян полягає в тому, щоб любити своїх дружин і сприяти їхній святості. Зауважте, святості, а не щастю, бо лише та людина, яка живе святим життям може бути дійсно щасливою. Щоправда, шлях до святості для переважної більшості це не щастя, а навпаки – страждання і переживання. Освячення Господнє передбачає відділення від гріха, від того, що для нас є приємним, від чого ми не хочемо відмовлятися. Тому відділення проходить болісно. Те ж саме трапляється і в сім’ях. Процес освячення не завжди приємний.

У випадку із закоханою парою проблема в тому, що Євген уже зробив Поліну нещасною, бо своїм вчинком занечистив її, учинив відносно неї гріх. І тепер цій парі потрібно пройти довгий шлях освячення, щоб через покаяння вирішити всі ті проблеми, які у них з’явилися.

 

Сильне кохання чи гріховна хіть?

Зазвичай молоді люди кажуть, що їхнє кохання дуже й дуже сильне, тому вони й не можуть жити одне без одного. Одначе в їхньому твердженні присутня віра в неправду. Адже часто під таким коханням мається на увазі сильна тілесна пристрасть, яка не має нічого спільного з коханням і зазвичай призводить до гріха.

Подібний випадок записаний у Біблії. Це історія про Амнона, сина царя Давида, який безмірно закохався у свою рідну сестру Тамару. Ось що написано в 2 книзі Самуїла: «І сталося по тому, мав Авесалом, син Давидів, уродливу сестру, а ім’я їй Тамара. І покохав її Амнон, син Давидів. І вболівав Амнон так, що він аж захворів через свою сестру Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зробити». Безтямне кохання Амнона до Тамари набуло такої сили, що парубок уже не міг себе контролювати і зґвалтував дівчину. Та коли Амнон утамував свою хіть, його почуття кардинально змінилися. «І по цьому дуже зненавидів її Амнон великою ненавистю, бо ця ненависть, якою він зненавидів її, була більша від любові, якою любив її. І сказав до неї Амнон: Уставай, іди собі…» Подібне трапляється і сьогодні, коли молоді люди в поняття «справжнє кохання» вкладають свій зміст.

Біблія говорить, що справжнє кохання – це завжди самопожертва. Написано: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». Бог полюбив світ і віддав все, що у Нього було найдорожче, Свого Однородженого Сина.

У нашій історії відбулося зовсім навпаки. Євген не віддав себе, а взяв те, що йому не належало. Те, що він зробив, не має абсолютно нічого спільного зі справжнім коханням. Тому без усвідомлення свого гріха та покаяння ця пара не може вирішувати будь-які подальші питання, що стосуються чи то вінчання, чи просто спільного життя. Вони не зможуть побудувати християнський шлюб, якщо насамперед не налагодять стосунки з Господом.

 

Біблійна надія

Про гріховні наслідки вчинку Поліни та Євгена, про Боже покарання, про зганьблену репутацію церкви в очах світу можна говорити безкінечно. Думаю, пара гостро відчула на собі гидування та осудження людей, які свої зауваження щедро приправляли місцями зі Слова Божого. Хлопець і дівчина заплямували себе гріхом і платять за це високу ціну. Однак замість осудження (по-людськи справедливого), вони потребують допомоги. Бог осуджує гріх, але прощає грішників. Тому цій парі потрібно допомоги сповідати свій гріх і покаятися перед Господом.

Особливість біблійної надії в тому, що Бог не згадує гріхів. Євген і Поліна мають перед собою вибір: або весь час пам’ятати, що їхній шлюб почався з гріха, або ж їхній первісток буде свідченням глибокого покаяння і початком нового життя в Ісусі Христі. Як відомо, Бог кидає гріхи, які сповідуємо, у глибину морську, й більше не нагадує про них, дозволяючи жити по-новому. Якщо історія Євгена та Поліни завершиться щирим покаянням, примиренням із Богом, вона може стати гарним прикладом біблійної надії для інших пар.

 

Що в серці людському

Хибно думати, що в Євгена та Поліни все буде гаразд, що незабаром життя у шлюбі дійсно стане казкою. Головною помилкою цієї пари є бажання вирішити свою проблему самостійно. Спочатку хлопець і дівчина не довіряли служителям, які застерігали щодо наслідків їхніх стосунків, однак вони не послухалися і згрішили. Тепер Євген і Поліна прийшли до душеопікуна з надією, що ця ситуація якось вирішиться, і їх благословлять на шлюб, а у шлюбі стовідсотково все буде гаразд.

Очевидно, що в пари існує якась коренева проблема, про яку можна дізнатися лише за умови, що хлопець і дівчина повністю будуть чесними та відвертими. У цих стосунках вони обоє переслідували якісь власні цілі та прагнення, а також щиро вірили в те, що шлюб вирішить їхні проблеми.

Більшість вважає, що у подібних ситуаціях основною проблемою є вагітність, тому й намагаються вирішити питання, що пов’язані з нею. Але проблема є не в проблемі, а в серці людини. Вагітність Поліни – це лише наслідок здійснених намірів серця. І якщо молоді люди зараз на рівні серця не вирішать проблему, то в майбутньому це може привести до розлучення та ненависті.

 

Початок початку

Які б не були міркування стосовно цієї ситуації, Поліна та Євген потребують тих практичних рекомендацій, без яких би не почалося вирішення їхніх проблем.

По-перше, вони мають негайно припинити інтимне спілкування. Адже на підставі вчення Святої Біблії Євген і Поліна перебувають у блуді.

По-друге, пара повинна перед Богом покаятися в дошлюбних стосунках. Біблійне покаяння розпочинається з усвідомлення гріха, потім іде печаль через скоєний гріх, сповідь, каяття, оновлення розуму істиною і залишення гріховного способу життя. Якщо ці молоді люди покажуть достойний плід покаяння, то існує надія на зцілення.

По-третє, хлопець і дівчина мають щиро покаятися одне перед одним. Не варто досліджувати, хто більше чи менше винний в тій ситуації: чи Євген зганьбив дівчину, чи Поліна спокусила хлопця. Їм потрібно примиритися між собою, щоб у майбутньому Євген і Поліна не нагадували одне одному про те, що трапилося, і не ставали супротивниками.

 

Тож цій парі одружуватися чи ні? Якими б гарними й мудрими не були людські поради, Поліна та Євген повинні дослухатися до Слова Божого і зробити так, як цього хоче Господь. Тому що, як відомо, шлюб не вирішує проблем, усі проблеми вирішує Ісус, і це можливо для кожного народженого згори християнина. Саме до народження згори ми і закликаємо в передачі «Твій шанс на відродження».

За матеріалами передачі «Твій шанс на відродження»

 

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ