ГОЛОВНА НОВИНИ Як реагувати на війну?

Як реагувати на війну?

0 1230

 Ніхто й не думав, що наша держава зазнає глибокої трагедії. Що таке війна, смерть, розруха, голод, ми чули з уст наших дідусів та батьків. Сьогодні, на жаль, це реальність для багатьох із нас. Але не варто впадати у відчай. Бог не лишив нас, українців. Він продовжує тримати все під Своїм контролем. Щоб підбадьорити вас, друзі, та скерувати до Того, Хто є джерелом втіхи та радості, ми поставили 5 запитань співробітникам української редакції ТСР. Сподіваємось,  відповіді працівників християнського радіо нагадають вам, що Господь любить вас і хоче дати вам усе те, чого ви потребуєте, а головне – мир вашим серцям…

1. Як Ви гадаєте, чому Бог допустив трагічні події в Україні?

2. Як, на Вашу думку,  потрібно реагувати на трагедію, що відбувається в нашій державі?

3. Про що останнім часом Ви  найбільше говорите у своїх передачах?

 4.Яка незабутня подія сталася з Вами 2014 року, що по-особливому показала Вам присутність Божу у Вашому житті?

Відповіді Олександра Чмута:

1.  Це саме те запитання, яке сьогодні чи не найбільше турбує  співвітчизників: «Чому це відбулося з нами?». «Невже українці найгірші у світі?». «Чому Господь допустив таку біду?» Це непрості питання. Але, на мій погляд, запитувати «Чому?» в нашій ситуації не зовсім доречно. Річ ось у чому: навіть якби ми дізналися справжню причину того, чому з нами відбулося те, що відбулося, сьогодні це не зарадило б  ситуації. Фактом є те, що вже нічого не зміниш, не воскресиш загиблих.  У такому разі, на мою думку, більш актуальним було б запитання «Для чого?». Це дає нам якусь перспективу, робить можливими якісь зміни в суспільстві. Наприклад, якщо взяти до уваги текст із книги пророка Ісаї 26:9, де написано: «Бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!», то стає очевидним, що трагічні події на землі якимось чином спонукають людей наводити лад у своєму житті, або навчатися правді. І це вже дає нам надію навіть у такій, здавалося б, безвихідній ситуації, яка склалася в Україні. Вчитися говорити і творити правду – це насправді достойна мета і так прикро, що спонукають нас до цього лише Божі суди. Тому що  останнього часу всі ми звиклися з неправдою на всіх можливих рівнях у суспільстві.  А Біблія каже, що «Усяка неправда то гріх» (1Ів.5:17). І тепер ми є свідками того, до чого призвела неправда. Але навіть із такої трагедії існує вихід тоді, коли ми вибираємо правду. У 2Хр.7:14 написано: «І впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!». Отже, і для України існує перспектива, якщо ми виберемо Правду. А Правда — це Ісус Христос. Про Себе Він сказав: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Іван.14:6) І тому моя порада співвітчизникам така – навчайтесь правди, творіть правду попри обставини і матимете благословення.

2.Як, на Вашу думку,  потрібно реагувати на трагедію, що відбувається в нашій державі?

Будь-яка наша реакція, а також і на лихо, що нас спіткало, мусить мати біблійне обґрунтування. Тому що на прикладі цього лиха можна чітко побачити, до чого призвели небіблійні реакції одних людей на дії інших. Усе розпочиналося зі словесних дебатів, а закінчилось  кровопролиттям. Християни мають реагувати на трагедію інакше. Особисто мені текст із 2 послання апостола Павла до Коринтян, з 8 розділу, 1 вірша схожий на те, що відбувається сьогодні на сході України. Тут Апостол говорить такі слова: «Повідомляємо ж вас, брати, про ласку Божу, дану в Церквах Македонських,  що серед великого досвіду горя вони мають надмірну радість, і їхнє глибоке убозтво перелилося в багатство їхньої простоти».

Про віруючих із Македонії написано, що вони зазнали великого горя, але якою була їхня реакція на це горе? Їхньою реакцією на горе була радість. Македоняни  мали радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирості. Македонські віруючі були радісними християнами, попри скрутні обставини.

На перший погляд може здатися, що за такої ситуації не існує жодної причини для радості. Навпаки, є багато причин для того, щоб плакати. Але Біблія каже, що християнська радість не залежить від зовнішніх обставин. У посланні до Филип’ян, у 4 розділі апостол Павло говорить: «Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте». Християнська радість обумовлена присутністю Божою в нашому житті.

Лише уявіть: попри те, що поруч лунають постріли, попри те, що в країні погіршується економічна ситуація, серед усього цього хаосу —  Господь Бог, Творець неба і землі, Який продовжує будувати Свою Церкву на землі і оселю в серцях віруючих. Про нас в 1 Кор.6:19 написано: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?  Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!». Господь у нас – ось справжня причина для радості. Попри всі негаразди довкола – Бог перебуває в наших серцях, і це найважливіше. «Більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі» — написав свого часу апостол Іван у першому посланні. Присутність Господа в нас гарантує, що ніхто і ніщо не зможе завдати нам шкоди, якщо на це не буде дозволу згори. Ісус Христос свого часу сказав: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.  А вам і волосся все на голові пораховано.  Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців» (Матв.10:29-31).

Саме тому наша реакція на трагедію має відрізнятися від реакції людей, котрі не знають Господа.

3.Про що останнім часом Ви  найбільше говорите у своїх передачах?

Якщо все, про що я веду мову останнім часом, висловити коротко, то це буде відродження серця. Ісус Христос сказав, що всі людські проблеми починаються з людських сердець. Саме так і написано в Євангелії від Матвія 15:19-20: «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює». Отже, виявляється, що для того, щоб розв’язати злободенні проблеми людства, а саме душогубство, розпусту та крадіжки, необхідно вирішити проблему людських сердець. Якщо наявні проблеми не буде вирішено на сердечному рівні – успіху не буде. А  проблема людських сердець вирішується через відродження.  Господь про це каже так: «І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.  І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати». Проблеми людського серця ми обговорюємо у спеціальному проекті «Твій шанс на відродження» і я переконаний у тому, що в час неймовірної скрути Господь дає кожному українцеві Свій шанс на відродження і можливість успішного вирішення проблем на сердечному рівні.

 4.Яка незабутня подія сталася з Вами 2014 року, що по-особливому показала Вам присутність Божу у Вашому житті?

Ця історія відбулася зі мною кілька місяців тому. Одна євангельська церква передала значну суму пожертв на радіослужіння і я поїхав в інший кінець міста, щоб отримати ці кошти та передати їх за призначенням. Повертався до офісу в метро.  Гроші, а це був великий пакунок і чимала сума, поклав до глибокої кишені у штанах.

Я стояв біля виходу з вагону, обличчям до виходу і раптом почув голос: «У тебе щойно вкрали гроші!». Цей голос був не від людини, ні. Він прозвучав десь на рівні думок, але був настільки реальним, що аж мурашки поповзли по тілу. Я помацав кишеню і зрозумів, що вона порожня. Я навіть не відчув, коли це сталося. А потім все відбувалося лічені секунди: я озирнувся і зустрівся поглядом з елегантним молодим чоловіком, котрий стояв одразу ж за мною. Подивився на його руку і побачив у руці пакунок з пожертвами на радіослужіння. Ще одна мить —  і гроші знову були в моїх руках. Кишеньковий злодій не чув того голосу, який пролунав у моєму серці. Злочинець, очевидно, подумав: він спрацював настільки професійно, що навіть не повважав за потрібне сховати гроші. Злодій просто тримав їх в руці. Справді, якби я не почув того голосу, кошти було б втрачено.

Я особисто знаю Того, Хто мене попередив про крадіжку. Так, це був Господь. Бог, від Якого не можна сховатися. Бог який читає думки, Який контролює все без винятку і дає про Себе знати, промовляючи до людського серця.

І цей випадок ще раз нагадав мені біблійну істину про те, що без волі Господньої не стається жодної дрібниці у нашому житті.

 5, Ваші побажання читачам журналу «Антена» та слухачам ТрансСвітового Радіо.

Протягом року, який проминув, я неодноразово перечитував текст із книги пророка Авакума, з третього розділу, де написано таке: «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,  то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!».

Цей  текст особливо актуальний для мене у світлі тих подій, які відбуваються в Україні останнім часом.

Від тих новин, які надходять з українського сходу, звісно, що на серці стає важко.

Зростає загроза того, що через події на сході страшенне лихо може спіткати всю Україну – і це, насправді, дуже серйозно.

Пророк Авакум зобразив можливу ситуацію, коли він опиниться у невимовній скруті. Перефразовуючи те, що написав пророк, на сучасний лад, можна уявити таку ситуацію: полиці магазинів  зовсім порожні, фінансову систему цілком зруйновано, людям бракує коштів, щоб придбати найнеобхідніше. Інакше кажучи, засобів життєвого забезпечення  немає. Те, що описав  Авакум у своєму пророцтві, насправді, виглядає жахливо.

Однак, попри можливе лихо, чоловік Божий запевняє, що в нього лишається надія, в нього лишається причина для радості. І це тому, що пророк не втратив зв’язку із Господом. Авакум сподівається отримати все потрібне від Бога. Господь — моя сила, каже пророк.

Дорогі друзі, насправді ми не знаємо, що на нас чекає незабаром, якого лиха доведеться ще зазнати Україні, але моє побажання для вас таке: не втрачайте зв’язку з Господом Богом. Тому що навіть тоді, коли ситуація довкола буде безнадійною, Бог може забезпечити  Своїх вірних  тим, у чому вони матимуть потребу. І це є причиною для того, щоб не впадати у відчай, а, навпаки, радіти і втішатися тим, що Всемогутній Господь усе в цьому світі тримає під Своїм контролем.

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ