ГОЛОВНА Вивчаємо Біблію разом

Погодьтеся, що Кожен із нас часом почувається безпомічним. Особливо це стосується багатьох наших слухачів похилого віку. Буває, що Ми чимось невдоволені, але при цьому не завжди можемо втілити свої бажання. Апелюємо до влади, коли обмежують наші права, до  роботодавців – коли бажаємо отримувати більше за свою працю… Держави об’єднуються в коаліції, щоб протистояти тим, хто може зазіхати на територіальну цілісність…

Ми сподіваємося на рідню, друзів, захист в суді, на обіцянки можновладців… Також багато хто каже: «Вся надія на Бога». Ми дійсно так кажемо, але що при цьому вкладаємо в ці слова. Свого часу Мільйони людей справді очікували Месію. І коли Він прийшов, багато хто пов’язали з цим надію на краще життя тут, на землі, на свободу від окупантів…

Але мало хто насправді зрозумів, в чому полягає справжня надія. Слово Боже констатує: «Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!» (1Кор.15:19)

Приєднуйтесь

Мабуть, мало хто з нас може похизуватися царським походженням. Можливо, хтось ретельно вивчає свій родовід і дослідив, що в його жилах тече  дуже благородна кров. Але навіть цей факт не може вплинути на чийсь теперішній соціальний стан, і тим більше на духовність.

Ми слухаємо розповіді про Ісуса Христа з самого дитинства. Нам розказують про нього в недільній школі, ми чуємо їх з кафедри і самі вже кому хочеш можемо розказати про зцілення, воскресіння, нагодування хлібами. Про народження, смерть і воскресіння. Всі ці історії ми знаємо занадто добре.

Знайти братів, які його ненвидять, було дуже нелегким дорученням для Йосипа. Йосип добре знав чим все це може закінчитися. Але він любив свого батька і був слухняний і тому одразу відповів: «Ось я!»

Історичний факт:


В результаті обману Тамари і нестриманості Іуди вийшло, що свекор вступив в зв’язок з власною невісткою до того, як його син здійснив другий етап шлюбу (весільний бенкет).

Як правило конфлікт не починається, як то кажуть на рівному місці. Йому передують неприємні розмови, які приводять людей до певного емоційного стану.

Скажу вам відверто, мені особисто сумно коли я читаю подібні історії про патріархів. Хотілося б почутим щось інше. Хотілося б почути історії про подружню вірність до смерті, про сімейне життя у мирі і злагоді, слухняних дітей, віруючих, богобійних. Натомість у книзі Буття ми знаходимо дуже мало таких історій, їх можна перерахувати на пальцях однієї руки.