ГОЛОВНА СТАТТІ

0 225

Один з таксистів Нью-Йорка написав у себе на сторінці Facebook:

«Я приїхав за адресою і посигналив. Почекавши кілька хвилин, я посигналив знову. Так як це мала бути моя остання поїздка на сьогодні, я подумав про те щоб поїхати геть, але замість цього я припаркував машину, підійшов до дверей і постукав …

0 227

На початку 20-го століття один шотландський фермер повертався додому. Проходячи повз болота, він раптом почув крик про допомогу. Фермер побіг на голос і побачив хлопчика, який намагався вибратися з трясовини. Фермер швидко зрубав товсту гілку, обережно наблизився і простягнув її потопаючому.

0 1926

Наталка з Петром познайомилися в інституті. На третьому курсі одружилися. Та не довго вони жили разом, все обірвала війна. Петро пішов на фронт. Дослужився він до звання майора. З листів дружини дізнався, що народилася дочка, а потім отримав фотографію маленької Світланки.

Війна наближалася до кінця. Це радувало Петра. Не міг дочекатися, коли приїде додому, обніме дружину, візьме на руки донечку. Та не судилося здійснитися його мріям.


0 1720

Для багатьох це синонім любові, розуміння, затишку й безпеки. Це те місце, де про нас дбають. Це міс­це, де ми можемо скинути свої тягарі. Це місце, де ми не тільки знаходимо відповіді, там взагалі питання втра­чають свою важливість. Коли ми знемагаємо під тя­гарем обов’язків, коли нас пригнічують побутові проблеми, коли наші мрії розбито вщент, серце повертається до оселі, де живуть дорогі нам люди. Повернення до­дому для нас є оновленням у дусі, зміною напрям­ку думок, відновленням сили, відродженням серця.


0 1885

Ця історія трапилася в Америці.

Дзвонив телефон – один дзвінок, другий, потім ще і ще. Ця наполегливість була схожа на якусь досаду або навіть розлюченість. Він був як привід, цей заливчастий дзвінок, який доносився з телефонної будки біля


0 1645

Хлопчик вкладає руку в долоню бабусі та дивиться на неї знизу, наскільки дозволяє йому невеличкий зріст. Великі карі очі, міцні ноженята, штанці в червону клітинку…

—  Бабуню, ми йдемо гуляти?

Вони швидко проходять шумними вулицями та повертають на широку дорогу,


— Миколко-о-о! – почув хлопчик мамин оклик і поспіхом поклав у відро останні декілька картоплин.

Двері відчинилися, і на фоні вечірнього сонця з’явилися обриси знайомого силуету.

— Чого ж ти, дитинко, так довго? З тобою все гаразд?


0 1842

Кожна з нас рано чи пізно стикається з проблемою високих вимог до себе та інших. Нас створено за образом Божим. Ми можемо уявити собі, що таке досконалість та довершеність, і ми їх прагнемо. Але, через нашу гріховну природу і себелюбство, ми не здатні досягти досконалості. Цей факт не буде нас засмучувати, якщо ми Ґрунтуватимемо свою самооцінку на любові Господній до нас. 


0 1673

Временные ценности – что это? Все, что мешает моим отношениям с мужем или  женой, или с Богом, становится временной ценностью, и в данном смысле — грехом. Если  моя карьера начинает негативно сказываться на отношениях с Господом или  близкими, — она может стать временной ценностью. Даже если мое служение идет в ущерб, — оно может стать временной ценностью. И некоторые из нас, проповедников, ничего, кроме собственной славы и утверждения самого себя, не желают. Страдают ли жена, дети от этого – нас не волнует, пока мы имеем успех и нас носят на руках. Центральный фокус находится на временном: мои права, мои нужды, мои цели, эгоистические желания. Мы теряем из виду то, что важно.