ГОЛОВНА СТАТТІ Благовістя в епоху сучасних технологій

Благовістя в епоху сучасних технологій

0 2172

 Леонардо да Вінчі мріяв про аероплан, парашут, акваланг та багато інших речей. Але чи спадало йому на думку, що в один пристрій можна помістити годинник із будильником, пошту, фотоапарат, магнітофон, відеокамеру, ліхтарик, музичний центр, альбом, книгу, іграшку, кишеньковий комп’ютер з інтернетом? Напевно, ні. Однак сьогодні це стало реальністю. В наш час усі ці функції виконує звичайний мобільний телефон. І в нинішньому світі без нього вже не можна обійтися. Мобільний телефон потрібний і зручний.

Звісно, сучасні технології не тільки роблять наше життя зручним, а й приносять багато прикростей. Але якщо застосовувати їх правильно, у слушний час і з добрими намірами, вони можуть принести добрий плід для Небесного Царства. Сучасні технології стають невід’ємною частиною життя все більшої кількості людей, і їх можна (й потрібно!) використовувати для проповіді Євангелія світові. Поговорімо про це у нашій статті.

 

Як би вчинив Христос?

Уявляю картину, зображену в Євангелії від Матвія, 4 розділі: «Ісус ходив усією Галилеєю, навчаючи в їхніх синаґоґах, проповідуючи Євангелію Царства та вздоровляючи всяку недугу і всяку хворобу в народі.  І пішла чутка про Нього по всій Сирії, і привели до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданнями, і біснуватих, і лунатиків, і спаралізованих, — і уздоровляв їх.  І за Ним пішли численні юрби з Галилеї, і з Десятимістя, і з Єрусалима, і з Юдеї, і з Зайордання». А потім Христос, «побачивши юрбу, вийшов на гору, і коли сів, приступили до Нього Його учні. Відкривши Свої вуста, навчав їх…». Ісус Христос виголосив Свою, дуже відому, Нагірну проповідь. Як би все це виглядало, якби Він жив на землі сьогодні? Цікаво, а чи зареєструвався б Ісус у мережі Facebook або Youtobe, щоб  навчати Своїх друзів? Чи вчинив би Він так? Чи робить Христос так тепер? Це актуальні питання…

Інтернет є скрізь, і він змінює все. Коли ти їдеш в авто, майже на кожній вантажівці можна побачити електронну адресу якоїсь компанії. Я скажу більше: сьогодні кожен консервований суп має свій веб-сайт. Усесвітня мережа стала настільки популярною, що християни почали ставити запитання: може, варто використовувати її в служінні іншим людям? На нашу думку, так.

 Філософія і культура цифрового покоління

Уявіть себе місіонерами на іншому континенті, скажімо, в Африці 18 століття. Ви прибули з цивілізованої Європи, щоб проповідувати Благу звістку її жителям. Поруч із вами  — дивно одягнені (якщо це можна назвати одягом), африканці, котрі розмовляють незрозумілою мовою, дотримуються незвичних для вас традицій…

Цікаво, якого висновку ви б дійшли? Якби ви сказали, що всі ці люди — ненормальні, їм насамперед потрібно стати білими, одягнутися в людський одяг і почати розмовляти українською, це звучало б як абсурд. Так би ви ніколи не досягли  Африки для Христа. Якби ви хотіли, щоб ці люди сприйняли вас, ви, найімовірніше, зробили б ось що:

А) Ви б зійшли на їхній рівень.

Б) Ви б вивчили  мову африканців.

В) Ви б доклали зусиль, щоб зрозуміти їхню культуру.

Г) Ви б згодилися,  що африканці ніколи не стануть білими, навіть якщо вивчать українську мову.

Саме так чинив Христос. За що неодноразово Його засуджували фарисеї: «Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?  А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння» (Мар.2:16-17).

На жаль, у деяких євангельських церквах досі побутує думка: наші сучасники, особливо молодь, «повинні стати такими, як ми, й тоді ми будемо мати справу з ними». «Коли молоді слухатимуть таку музику, яку слухаємо ми, одягатимуться, як ми, розмовлятимуть, як ми – це буде ознакою духовності». Намірами, які лише здаються добрими, ми інколи закриваємо  людям доступ до Царства Божого.

Наведу приклад: американські місіонери приїхали до Японії, але відмовилися знімати взуття, заходячи в домівки й цим самим відвернули від себе місцевих жителів. Хтось скаже: «Дрібниця!». Ні, це не дрібниця. Китайці, випробовуючи місіонерів,  давали їм на обід рис із червами. Ефективним виявився той благовісник, котрий просив добавки…

Що ж зробити нам, щоб досягти покоління цифрових технологій?

Я не закликаю повністю перейняти сучасну  культуру, однак апостол Павло, коли бажав бути успішним в проповіді Доброї новини, писав: «Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.  Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.  Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.  Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.  А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником» (1Кор. 9:22).

Чи готові ми заради духовного порятунку  «бодай деяких»  сучасників, стати такими, як вони? Тобто, зацікавитись тим, чим вони живуть, якими проблемами переймаються, і застосувати методи благовістя, які були б ефективними саме у їхньому середовищі? Такими є правила хорошого місіонерства.

Кажуть, що сьогодні інтернетом користується один мільярд людей. У нас є можливість засвідчити одному мільярду різних, не схожих на нас, й один на одного, людей про Ісуса Христа. Користувачів усесвітньої мережі називають новим континентом.  Це справді так.  Поспостерігайте за сучасною молоддю. Складається враження, ніби все її життя минає винятково в  інтернеті. І проповідник Євангелії в ньому схожий на місіонера, котрий, діставшись невідомої території, каже: «Я відкрив нову землю! Потрібно йти до її мешканців і проповідувати спасіння у Христі!». Насамперед слід адаптуватися до людей, котрі «населяють» цю нову землю, вивчити їхні зацікавлення, прагнення, взагалі, особливості їхнього життя, і створити методи, за допомогою яких можна благовістити з успіхом.

Які риси характерні для «мешканців» нового «континенту» під назвою «Інтернет»? Їм притаманний постмодерністський світогляд. Абсолютної істини не існує. Кожен сам собі істина. Все, що тобі подобається, приносить щастя. Індивід визначається і набуває ваги лише в спілкуванні. Результатом такого мислення стало те, що стосунки нині відбуваються он-лайн. В  глобальній мережі існують  цілі групи друзів. Зауважу, що взаємини дуже важливі у постмодерністському світі, але вони сконцентровані на власному «я» і власній компанії друзів.  Стосунки будуються не на всьому суспільстві, а на тому, кого я люблю і сприймаю як власного друга на Facebook. Я сфокусований на власному «племені». І я той, хто контролює, до якого «племені» належати. Стерта грань між особистим, суспільним  і професійним самовизначенням. Я вже не знаю, що на  Facebook є особистим, а що спільним. Усе змішалося. Тому сучасні технології починають впливати і на  самовизначення людини.

Ось, виявляється, яким є «континент» під назвою «Всесвітня мережа». І благовісник повинен орієнтуватися в його особливостях.  Він зобов’язаний не тільки тлумачити Біблію, але й розуміти суспільство, в якому він здійснює служіння.

Якщо ви хочете бути ефективними у проповіді Благої звістки інтернет-аудиторії, беріть до уваги  її постмодерністський світогляд. Зважайте на постмодерністські суспільні тенденції. Досліджуйте, що цікавить користувачів усесвітньої мережі й з цієї позиції проповідуйте їм про Христа.

 

Методи благовістя у цифрову епоху

Інтернет-місіонерство. З «відкриттям» нового,  «шостого континенту»,  а також з появою сучасних технологій постають і нові працівники на Божій ниві  – місіонери інтернету. Ці благовісники можуть одночасно здійснювати служіння в багатьох країнах, не виходячи за межі свого дому. Складається враження, що Господь відкриває нове поле для місіонерської діяльності. Адже відвідувачі християнських сайтів більш відкриті до проповіді Слова Божого, аніж у магазині чи на вулиці.  Причина цього полягає ось у чому: людина сидить перед своїм комп’ютером, удома, в неї немає страху перед спілкуванням, можливо, з незнайомою людиною, котра свідчить їй про Христа. Інтернет-служіння ефективне, бо усуває природні бар’єри у спілкуванні.

З чого розпочати інтернет-місіонерство? Розпочніть із простого:

А) Заведіть розмову зі своїми друзями, скажімо, в мережі «Вконтакте».

Б) Перешліть їм посилання на цікавий християнський сайт.

В) Надішліть друзям аудіозапис християнської радіопрограми (наприклад, ТСР).

Г) Створіть власний сайт. У сучасних умовах це буде  своєрідна місіонерська станція.

Спілкування. У постмодерністському світі, як я вже зауважив, важливе спілкування з друзями. Друзі об’єднуються навколо спільної ідеї. Скажімо, я входжу до групи спілкування в «Однокласниках» з однаковим прізвищем Чмут. У нас є багато спільних тем: звідки походить це прізвище, що воно означає, чи можна знайти родичів.

Христос також надавав велике значення спільноті, спілкуванню. «Прийдіть і побачте» — казав Він. Хіба це не постмодерністське мислення? На мою думку, Царство Боже цілком готове до змін у суспільстві й може бути актуальним та ефективним у такій культурі. Ми не повинні протистояти їй. Великою мірою ми можемо навіть виграти від цього. Тому що спілкування повертає людей до тих діяльностей, які були втрачені у сучасному світі.

Існує багато речей, навколо яких можна об’єднати людей. У західній культурі є дуже багато книг, музичних творів, театральних постановок, присвячених Христові, історії викуплення. Що, наприклад, мотивувало Генделя написати «Месію»? Людям відомий цей твір композитора, але вони не знають,  який зв’язок між зображеним у творі і власним життям автора. Чи можливо йти Христовими слідами  сьогодні? Що таке є у житті Ісуса Христа, що до Нього варто навернутися? Чи можу я відкрити  Спасителя сьогодні, у двадцять першому столітті? Чи можу я це зробити в інтернеті? Відповіді ось на такі запитання ми даємо відвідувачам нашої веб-сторінки www.twr-ua.org.

На євангелізаційних сайтах  завжди потрібно створювати соціальні групи для спілкування. Крім того, інтернет-сторінка має бути присвяченою тільки одній темі, яка буде цікавою для цільової аудиторії. Графічний дизайн сайту повинен доповнювати цей підхід. Потрібно розміщувати рекламу  цієї сторінки  в інтернеті, тому що людям, котрі жодним чином не пов’язані з християнством, у котрих немає віруючих друзів, буде важко знайти цю рекламу у християнських виданнях.

Треба здійснювати євангелізацію, а не просто викладати християнські матеріали у Всесвітню мережу. Ви знаєте, що потрібно вашій аудиторії.  Працюйте з нею, і ваше благовістя принесе добрі плоди.

Душеопікунство в інтернеті. Дуже важливо проводити душеопікунську роботу з людьми, котрі відвідують сайт, а також з тими, хто вже навернувся до Бога і потребує духовної підтримки. До цього процесу варто долучати добровольців навіть із різних країн. Ці помічники мають підтримувати спілкування з відвідувачами веб-сторінки, зустрічатися з ними для бесід, запрошувати їх до помісних церков. У церквах новонавернені приймають хрещення. Як правило, автори веб-сторінки намагаються дослідити, скільки осіб  було охрещено. Мені відомі сайти, на яких кожні три-чотири хвилини одна людина натискає кнопку «молитва покаяння». І це можна побачити на карті. Звісно, декому з цих осіб було засвідчено про Бога за допомогою інших засобів. Однак відомо напевне, що всі ці люди відвідували сайт і зробили крок до Господа.

Якість продукту в цифрову епоху

І веб-сторінка, й радіопрограма, й відеофільм, і проповідь у церкві мають бути якісними.

Проповідь — це як вечеря в ресторані, а ви – ніби офіціант, котрий приносить її клієнтові. Від того, як їжу буде подано і що лежатиме в тарілці, залежить дуже багато. Є проповіді, які слухачі ковтають миттєво, кажучи: хочемо ще. А є такі проповіді, від яких нудить. Те ж саме і з радіопередачами.

Дослідження попиту. Перед тим, як випускати продукт, потрібно вивчити, що люди люблять, що їм потрібно. Так роблять усі компанії. Так учинило і ТрансСвітове Радіо. Нещодавно ми провели дослідження, щоб з’ясувати, які теми цікавлять наших слухачів. Результати були такими: люди цікавляться сімейною тематикою. Вони бажають довідатися, як правильно будувати стосунки між батьками та нащадками. Як виховувати дітей. Як готуватися до шлюбу. Як вирішувати проблеми підлітків.

Наші слухачі також бажають слухати в радіоефірі обговорення есхатологічних питань,  теми підхоплення церкви, приходу антихриста й т.ін. А ще люди цікавляться тематикою особистих взаємин з Богом: покаяння, народження згори, переймаються темами віри, святості. Саме цю тематику ми і прагнемо розглядати в передачах насамперед.

Продукт має відповідати часу. Не варто готувати радіопередачу для зими, і транслювати її всередині літа.  Вона не буде популярною. Апостол Павло свого часу написав коринтянам: «І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете» (1 Кор. 3:1-2).  Був період, коли коринтяни просто не могли розуміти духовних речей, ці істини потрібно було їм «розжовувати». Сьогодні саме такий час, коли люди не читають друкованого матеріалу, якщо там немає ілюстрацій. Люди сприймають комікси. Що нам робити? Силувати їх до твердої їжі чи давати молоко?  Як учиняв Ісус Христос? Про Нього написано: «І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати. І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе» (Марка 4:33-34). Спаситель говорив притчами, тому що інакше слухачі не розуміли. Суха теологія сьогодні важка для сприйняття, її потрібно подавати в доступній формі.

 

Продукт має відповідати потребам слухача.

Тут ми повертаємося до соціальних, вікових груп. У кожної групи є своя потреба. Іноді наші, надто духовні, радіослухачі скаржаться: «Навіщо ви передаєте свідчення наркоманів? Краще проповідуйте про Ісуса Христа!». Ці люди мислять традиційно. Сьогодні, за цифрової доби, свідчення наркоманів і є проповіддю про Христа. З цих історій видно, як Бог змінив життя  залежних.

Якщо ви бажаєте, щоб до вашої проповіді прислухалися, ви не обговорюватимете однакової теми в літньому таборі для здорової християнської молоді й у таборі для людей з інвалідністю. Ви проповідуватимете про те, що буде актуальним для кожної категорії слухачів.

 

Якісна реклама. Хороша компанія не буде виробляти продукту, і не триматиме його десь на складах, чекаючи, що хтось зацікавиться цим продуктом. Його потрібно «просувати в маси». Слід розповісти всім про цей продукт, а також про те, де і як його придбати.

Для того, щоб радіослухачі звернули увагу на наш медіапроект, ми розповсюдили за своєю адресною базою, а також за базою наших партнерів близько 25 000 листів з інформацією про ці програми. Ми подали оголошення про них в інтернеті, прорекламували по радіо. А як щодо обміну рекламою між дружніми церквами? Між місіями, просто між сайтами? Якщо ви вважаєте, що Слово Боже, яке здатне змінювати людські життя, є хорошим і корисним продуктом, «просувайте його в маси» з допомогою членів церков.

 

Якісний вигляд продукту. Продукт потрібно  подати в гарній «обгортці», щоб зацікавити ним людей. Ви ніколи не думали про це?

В якому «пакуванні» ми передаємо Добру звістку? Який вигляд мають наші сайти, наші відеокліпи, наші передачі?

Ваш місіонерський табір, в якому надають фізичну допомогу тим, хто має потребу, зацікавлюють хорошою програмою і музичним супроводом — це «обгортка», в якій ви подаєте Слово благодаті. Й від цієї «обгортки» залежить, чи приймуть проповідь люди, чи ні.

  1. Перевірка продукту. Хороша компанія, перед тим, як видати продукт на ринок, має перевірити його. Компанії здійснюють сотні перевірок своєї продукції. Коли ми випускаємо програму, чи почув і перевірив хтось її перед початком транслювання? «Нашій бабусі подобається все, що ми робимо. Але решта людей у світі – не наші бабусі». Це помилковий підхід. Продукт треба перевірити. Хтось заздалегідь прослуховує проповіді, хтось дає поради для створення сайтів. Це важливі моменти, які мінімізують брак.
  2. Використання всіх наявних платформ. Застосовуйте не тільки радіо, а й інтернет, телебачення, соціальні мережі, компакт-диски, все, що є у вашому розпорядженні, щоб служіння було якомога ефективнішим. Зважайте на той факт, що технології змінюються, а отже, повинні змінюватися і ви.  Якщо  ви виготовите лише аудіоматеріал, за три роки він матиме обмежене використання. Потрібно створювати матеріал так, щоб його можна було транслювати за допомогою багатьох платформ.

Ось як сучасні підлітки сприймають інформацію. Повернувшись додому, хлопець вмикає комп’ютер, розгортає список пісень і починає слухати їх у навушниках. Паралельно підліток відкриває Skype й починає теревенити із приятелем. У цей самий час хлопець заходить до мережі Facebook і переглядає останні повідомлення. Принагідно підліток надсилає другові електронне повідомлення з пропозицією пограти з ним у комп’ютерну гру. Всі операції здійснюються одночасно: на екрані комп’ютера розгорнуто список пісень, у навушниках лунає улюблена музика. На цьому ж екрані відкрито віконце Skype,  в якому ведеться жваве спілкування. Й на цьому ж екрані  відкрито комп’ютерну гру, в яку грає хлопець. Усе відбувається паралельно. Чи приділить такий підліток увагу сухій проповіді? Ні. В нього є цікавіші діяльності: слухання улюбленої музики, спілкування з друзями в інтернеті. Увага хлопця буде прикутою саме до цього. Саме тому проповідникові слід застосовувати  всі платформи, які популярні сьогодні серед молоді, щоб ця молодь прислухалася до його слів.

Чи може Церква виграти від сучасних технологій?  Абсолютно.  Ми повинні вийти до своєї аудиторії і працювати з нею, щоб наш продукт мав застосування на практиці. Пам’ятаєте, що відбулося, коли люди дістали змогу читати Біблію доступною їм мовою? Стався вибух. Церкви зросли. Цей вибух може відбутися знову, якщо послання, яке ми несемо людям, стане по-справжньому для них доступним. Люди почнуть на практиці його застосовувати. Коли Церква підтримуватиме діалог з сучасним світом, стосунки з ним ставатимуть теплішими, а це сприятиме її зростанню. Сучасні технології дають можливість підтримувати цей діалог.

…Леонардо да Вінчі мав багато мрій. Він створив ескізи речей, яких у його час не було: аероплана, парашута, пристрою для занурення під воду та інших. Сьогодні ці речі стали реальністю. Ви так само, як і Леонардо да Вінчі, можете мріяти. Й не просто мріяти, а втілювати свої мрії в життя. І тоді нове й, на перший погляд, незвичне Бог використає для Своєї слави, для духовного порятунку ще багатьох людей…

 Олександр Чмут

 

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ