ГОЛОВНА НОВИНИ Бабуню, дивись!

Бабуню, дивись!

0 213

Хлопчик вкладає руку в долоню бабусі та дивиться на неї знизу, наскільки дозволяє йому невеличкий зріст. Великі карі очі, міцні ноженята, штанці в червону клітинку…

—  Бабуню, ми йдемо гуляти?

Вони швидко проходять шумними вулицями та повертають на широку дорогу, яка через поле веде до лісу. На полі мирно пасуться корови та вівці. Великий чорний птах злітає прямо з-під ніг. Хлопчик захоплено дивиться йому услід:

—   Бабуню, дивись, птах!

—   Так.

—   А чому він літає?

—   У нього є крила, а вітер його підіймає.

—   Мені б такі! Бабуню, дивись, вівця! Можна мені доторкнутися до неї?

—   Спробуй.

—   А чому вона не тікає?

—   Вона відчуває довіру до тебе.

—   Довіру, — він повільно вимовляє незнайоме слово, — а що таке довіра?

—   Це коли не бояться.

—   Як це?

—   Як з мамою і татом. Ти ж їх не боїшся?

—   Ні.

—   Ти знаєш, — починає бабуся обережно, — довіра – це як міцний дім, який захищає нас від дощу, снігу та холоду. В ньому тепло і сухо.

—   Бабуню, а ми хіба не можемо побудувати такий дім?

—   Ну, якщо Бог нам допоможе.

—   Але ж Він і так нам допомагає. Ти весь час говориш, що Бог є всюди і що Він нас чує. Значить, Він допоможе нам і будувати.

—   А хто ж буде жити у твоєму домі?

—   Мабуть, тітка Марія, вона ж завжди одна, а ще – дядько Іван, він такий сумний.

—   А як же ми будемо будувати цей дім?

—   Може, для цього підійде мій конструктор?

—   Ні, любий, з ним не побудувати дім довіри?

—   А чому?

—   Наш дім невидимий.

—   І доторкнутися до нього не можна?

—   Ні, але його можна відчути.

—   Відчути?

—  Так, як сонце. Бачиш, воно світить на твою руку, а ти відчуваєш, що воно тепле. Так і люди відчувають, що ти їм довіряєш і любиш.

—  А звідки у мене ця любов?

—  Від Небесного Батька.

—  Так, — очі хлопчика сяють, — Він же послав до нас на землю Свого Сина, тому що Він нас любить.

—  Це тебе радує?

—  Дуже, — говорить хлопчина, глибоко зітхаючи, — а може, тітка Марія та сумний дядько Іван ще не знають, що Бог приходив на землю і заради них? Тоді я повинен скоріше сказати їм про це. А ще я скажу, що люблю їх.

—  Звичайно, і тоді ти зможеш разом з ними побудувати дім довіри. Адже якщо когось любиш, то не потрібно більше його боятися.

—  І тоді вони відчують до мене довіру? – обережно вимовляє малюк нове слово.

—  Звичайно, — говорить бабуся, — але на світі є багато людей, які бояться будувати цей дім, тому що думають, що їх ніхто не любить.

—  Бабуню, тоді я скажу їм, що це зовсім не так.

Біблія нас вчить довіряти Богові, але багато людей дійсно бояться довіритися Йому

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ