ГОЛОВНА НОВИНИ «А надія не засоромить…»

«А надія не засоромить…»

0 896

 «Надія схожа на нічне небо: немає такого куточка, де око, що наполегливо шукає, не побачило б урешті яку-небудь зорю». Так висловився французький письменник Октав Фельє. Надія, як кисень, потрібна людям, що мешкають у регіонах, зруйнованих війною. Щодня ТрансСвітове Радіо звіщає слухачам про надію, яку може дати тільки Бог. І вони її знаходять, слухаючи християнські передачі. Про це Олеся Василенко, редактор київської студії, розповіла на Президентському форумі, який відбувся  в головному офісі ТСР у штаті Північна Кароліна, США.

На форумі в мальовничому місті Кері, який відвідали представники різних церков та місій, друзі та партнери ТСР, було людно. Деякі гості прибули не тільки зі Сполучених Штатів,  а й  з далекої Європи, таких, скажімо, країн, як Норвегія та Німеччина. Хочу зауважити, що західні християни жваво цікавляться ситуацією в Україні, ставлять багато запитань, співчувають нам і висловлюють готовність підтримати. Це  підбадьорює, зважаючи на те, скільки людей в  нашій державі вже постраждали  від війни: понад мільйон переселенців, тисячі вбитих, ще більше поранених,  безнадія, гіркота і ворожнеча. Але навіть за таких, украй жахливих, обставин Бог здатен дарувати людям надію. Християнське радіо – один із  чудових засобів для цього. Справді, якщо порівняти трагічну ситуацію в Україні з нічним небом, то радіо, яке звіщає людям про надію в Господі – це і є та зоря, яку врешті знаходить око на безкрайньому темному небосхилі. Зоря, яка веде до Істини – до Христа, Котрий пережив усе, чого зазнають сьогодні стражденні люди. Він пережив навіть більше – смерть на Голгофському хресті. Тож Спаситель може зрозуміти, підбадьорити і допомогти. Показовою в цьому розумінні є  історія нашої слухачки з Донеччини, про котру я розповіла на Президентському форумі. Її будинок зруйнувала бомба. Жінка виїхала до іншого місця проживання, однак, попри небезпеку, повернулася до зруйнованого дому, щоб забрати свій найбільший скарб — радіоприймач. Не їжу, не одяг, а… приймач. Гостей форуму та співробітників ТСР вразила почута історія. Яку ж цінність для цієї жінки становить християнське радіо, якщо вона зробила такий крок.  Коли точиться війна, люди не переймаються приймачами. В них одна думка: вижити. Але ж християнське радіо – і є тим засобом, який дає сили і бажання жити далі, не здаватися,  не відчаюватися, бо воно розповідає про надію у розіп’ятому й воскреслому Христі…

На Президентському форумі я поділилася й іншими відгуками наших слухачів, зокрема, на проект «Твій шанс на відродження». Цей цикл програм дає рекомендації, як долати гнів та гіркоту, де шукати внутрішні ресурси, як, використовуючи травматичний досвід,  жити по-новому. «Дякую, що обговорюєте події, що відбуваються в нашій країні, й про те, як на них реагувати, і як не впадати у відчай». «За допомогою ваших програм  я зміцняюсь у Слові Божому». «Я помітила, що завдяки вашим передачам я змінила своє ставлення до життєвих труднощів. Я почала реагувати на проблеми з більшим терпінням і меншим страхом». Це слова, які у своїх листах пишуть слухачі. Звісно, ще багато людей не можуть подолати відчаю, не можуть знайти надії. Однак це нагадує нам, що духовної праці ще багато й не слід зупинятися на досягнутому.

Гості форуму були відкритими до всього, що почули. Після моїх презентацій вони дякували за наше  служіння, обіцяли продовжувати молитись про Україну. «В комфортному житті легко забути про те, що десь є люди, котрі перебувають у жахливих обставинах. Дякую, що нагадали  про те, що слід турбуватися про стражденних» — зі слізьми на очах сказала мені одна учасниця заходу.

Крім кількох презентацій про  служіння ТСР в Україні,  які я підготувала,  інтенсивного особистого спілкування з відвідувачами Форуму, я записала кілька інтерв’ю. В цих бесідах із ведучим Енді Нейпієром та міжнародним президентом ТСР Лореном Ліббі я докладніше розповіла про Україну, про радіопрацю для нашого народу, поділилася іншими історіями слухачів. Одне з інтерв’ю відбулося в прямому ефірі. Це був надзвичайно цікавий, захопливий досвід  — і в професійному, і в духовному розумінні. Так сталося, що в один із останніх вечорів перебування в Кері, на конференції іншої місії, я зустрілася з людьми, котрі почули моє інтерв’ю в ефірі. Вони були раді познайомитись  й особисто подякувати за надану інформацію.

Беручи участь у Президентському форумі, я не тільки розповіла про радіопрацю в нашій державі, а й дізналася, як колеги з США здійснюють своє служіння. Протягом однієї з перерв для мене провели екскурсію приміщенням головного офісу. Я дізналася про роботу різних відділів,  як створюються радіопрограми, як опрацьовується слухацька кореспонденція. Надзвичайно корисною була для мене бесіда з режисерами, котрі забезпечують звукове оформлення радіопередач. Було цікаво довідатися, як співробітники підбирають звукові ефекти та музику, яким програмним забезпеченням користуються. Інколи звукорежисери створюють ці ефекти самі, й це – копіткий, але захопливий процес.

Окремої уваги заслуговує бесіда з працівницями американської місії “RiverCross”, яка  співпрацює з ТСР. Ця місія створює спеціальні аудіоматеріали та тренінги для душеопікунів, покликаних працювати з дітьми-сиротами, котрі постраждали від сексуального насильства. Мільйони дітей зазнають сьогодні цього жахливого досвіду, й більшість із них –  сироти.  Як надавати таким дітям духовну підтримку й приводити їх до Бога – цим опікується місія “RiverCross”.

І, звичайно, я не можу не розповісти про цікаве спілкування з американською командою  «Проекту «Анна» та його головною натхненницею – Марлі Спікер. Марлі – надзвичайна жінка. Вона започаткувала служіння, яке дарує надію мільйонам жінок у всьому світі.  Сьогодні американська команда «Проекту «Анна», крім молитви та створення програми «Жінки надії», працює над особливим проектом – підготовкою передачі «Приховані скарби». Це програма, покликана дати надію жінкам, котрі перебувають у сексуальному рабстві чи проституції. Передачу планують створювати різними мовами. В її основі — особисті історії врятованих жінок, поради експерта й істини Слова Божого. «Сексуальна експлуатація прекрасної статі стала універсальною хворобою. Ріка сліз тече сьогодні у світі, й ми хочемо допомогти жінкам знайти зцілення у Христі» — так висловилася Марлі Спікер.

Однак надії потребує і сильна стать. Про це Едмундові Спікеру, співробітникові ТСР та чоловікові Марлі, сказав на зустрічі слухач з Мозамбіку. «Ми, чоловіки, так потребуємо духовної допомоги» — ось якими були його слова. Ця фраза стала поштовхом до започаткування радіопередачі ТСР для чоловіків – під назвою «Чемпіони, підійміться!».  У співпраці з іншими місіями, автори програми надають чоловікам духовну підтримку, знайомлять їх з біблійними істинами, навчають, як бути добрими чоловіками для дружин, прекрасними татами для дітей, як боротися зі спокусами, як відповідати на виклики сучасного світу. Це надзвичайно потрібна програма, тож моліться, щоб її почали створювати й українською мовою…

Цієї статті не вистачить, щоб передати всі враження від поїздки на Президентський форум.  Кожна хвилина спілкування з колегами та партнерами ТСР була благословенням. Нехай Господь продовжує давати  їм успіх, адже радіослужіння дарує людям надію. «А надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам» (Рим. 5:5)…

Олеся Василенко

comments powered by HyperComments

ПОДІБНІ ЗАПИСИ

0 17

0 27